Loading

А братів і сестер

06.12.2018
А братів і сестер


Вівторок, 17 липня, 2007 - СПЕЦТЕМИ

А братiв i сестер -- 125!

Та вже через мiсяць у родинi знову чекають поповнення

Лариса Калюта -- надзвичайно щаслива людина, адже у неї 125 братiв та сестер. Щоправда, лише шестеро з них рiднi, а iншi -- двоюрiднi братики та сестрички.

Коли я вперше це почула, зразу пригадалась вiдома пiсня Назарiя Яремчука "Родина, родина -- це вся Україна". Ну, не вся, але велика її частина, де разом з дiдусем, бабусею, тiтками, дядьками, двоюрiдними братами, сестрами, їхнiми дружинами, чоловiками та дiтьми всього налiчується... 174 людини.

Усi семеро дiтей у цiй сiм’ї чемнi, розумнi та дуже дружнi. I коли б у когось iз них запитали, що для них найважливiше, всi в один голос вiдповiли б:"Родина!". Лариса, народжена у Волинськiй областi, вже два роки живе у Львовi, де вчиться у вузi.

"Як виникла iдея порахувати всiх родичiв?" -- допитуюсь у дiвчини, в її сiм’ї якої щороку з’являється хтось новий. От i тепер велика родина з нетерпiнням очiкує поповнення. Хто це буде -- хлопчик чи дiвчинка, батьки не хотiли знати наперед. За гендерним ж подiлом в родинi попереду хлопцi -- 58 двоюрiдних сестер i 61 двоюрiдний брат.

Вражає й рiзний вiк двоюрiдних родичiв. Якщо наймолодший iз них ще й повзати не навчився (5 мiсяцiв), то найстарший уже тридцятилiття вiдзначив.

Брати та сестри "окупували" майже всi сфери людської дiяльностi. Є серед них слюсарi, рiзьбярi, будiвельники, кухарi-кондитери, лiкарi-педiатри, стоматологи, медсестри, фiнансисти, економiсти, бухгалтери, кiбернетики, програмiсти, соцiологи, бiологи, юристи та журналiсти.

У родинi є 17 сiмей, 14 з яких -- багатодiтнi. Кiлькiсть дiтей у сiм’ях -- вiд однiєї до 14-ти.

Бiльшiсть родичiв мешкає на Рiвненщинi, Волинi та в Сумах, а ще частина братiв i сестер виїхала до США. Дiдусь та бабуся Лариси дуже радiють, що мають стiльки внукiв та правнукiв. Дiдусь особливо любить їздити в гостi. Навiть у США побував. Коли ж пощастить зiбратись пiд одним дахом хоч половинi внукiв, для стареньких це свято. Проте таке буває нечасто: у повному складi родина збирається лише на великi релiгiйнi свята та весiлля. Лариса розповiдає, що тодi доводиться старенькiй бабусi з десять разiв накривати на стiл, бо ж всiх не помiстиш у невеличкiй сiльськiй кухнi.

А ще, пригадує Лариса, якось з’їхалася рiдня (було тодi лише дiтей пiвсотнi у домi), а ввечерi тiтка не могла знайти всiх своїх дiтей. Пiдходила до когось, вдягала, а потiм викрикувала: "Ой, це ж не моя дитина!". Найбiльша мрiя Лариси -- мати великий сiмейний альбом iз фотографiями всiх двоюрiдних братiв та сестер. Але зробити його доволi важко. Та Лариса дуже наполеглива i вже може похвалитися бiльш нiж пiвсотнею фото своїх родичiв. А почалось усе iз домашнього завдання з iсторiї у школi, де кожному треба було скласти генеалогiчне дерево своєї сiм’ї.

"Та вас у "Книгу рекордiв Гiннесса" треба занести!" -- нерiдко вигукують люди, дiзнавшись про таку величезну родину. Сто двадцять п’ять дiтей ростуть, народжуються i народжують, одружуються, йдуть у перший клас, закiнчують вузи, а батьки -- радiсно спостерiгають за всiм цим та тiльки турбуються, де i як робити весiлля дiтям, щоб вдалось розмiстити усю численну рiдню за одним святковим столом.

посилання: http://www.expres.ua/articles/2007/07/17/17830/